З 2014 навчального року школі присвоєно ім’я великого патріота, борця-
націоналіста, полковника Дмитра Хадая.
Дмитро Миколайович Хадай народився в 1910
році. Найстаршим серед семірки дітей. Мати – домогосподарка, батько – робітник
соляної шахти. Навчався Дмитро Хадай у
початковій школі села Княжполя, по закінченні якої виїхав у Миловане, де
навчається у сільськогосподарській школі. У вісімнадцять років належав до ОУН.
Активно працює з молоддю, організовує сільський хор, активну роботу читальні,
працював інструктором у спортивному товаристві «Сокіл». З його ініціативи
створена каса взаємодопомоги «Український кооперативний союз». У селі починає
працювати захоронок (дитячий садок), до створення якого долучається й сільський
парох отець Дутко. Активізується робота аматорів-сцени під скалами проводяться
фестини, доброчинно зібрані кошти йдуть на побудову будинку Просвіти в місті
Добромиль. Молодь села незважаючи на супротив польської жандермерії здійснює
походи до могили УГА у Пікуличі. Польська влада переслідувала Дмитра
Миколайовича. Його три рази арештовували і кидали у тюрму, де він оголошує
голодування (одне з них тривало 8 днів). Поліцаї змушували його силоміць
приймати їжу, щоб врятувати від смерті. Останній раз у 1939 році був
арештований разом з братом Василем. Але втікає і повертається до дому та
змушений покинути рідні терени і опиняється у Німеччині де проходить вишкіл.
Лише 1943 році він повернувся і працював у Добромильському допомоговому комітеті. В цей час зближується
з вояками УПА. Допомагає їм припасами, сам же збирає юнаків. Діють у
Хирівському, Золочевському та Турківському
районах. З 1944 року – у підпіллі під псевдом «Білий», «Тис», «Миколай»,
маловідоме псевдо «Байчук». Також у 1944 працює в Закерзонні. До 1952
року як офіцер УПА виконував підпільну
роботу у Золочеві. Після операції «Вісла» подається на Волинь. У 1953
році повернувся на рідні терени з метою створити глибоке підпілля У 1954 році,
весною був викритий і приймає останній бій на горищі школи села Княжпіль.
Останньою кулею обриває своє життя. Місце поховання Дмитра Хадая невідоме, лише розстріляні двері горища Княжпільської школи
і досі взивають до сердець юнаків пам’ятати героя-борця. Історія роду видатного
борця на цьому не закінчується, у Польщі проживає його син.
Немає коментарів:
Дописати коментар